Дата

Що таке – “срок”? / Magnific. Ілюстративне фото

Після тривалого періоду русифікації ми часто підміняємо українські слова тими, до яких звикли в російській мові. Однак часом проблема полягає не лише в русизмах, а й у тому, що ми плутаємо значення цілком нормативних українських лексем.

Чому в українській мові відсутнє слово “срок”, розповідаємо з посиланням на ресурс “Горох”.

Не вживайте “срок” – як мовити правильно?

Існують слова, які здаються взаємозамінними, хоча насправді позначають різні поняття. Саме так сталося зі словами “термін” та “строк”. До того ж у повсякденному мовленні часто можна почути ще й “срок”. Розберемося зі значеннями, походженням слів і що з них є помилковим.

“У мене ще є срок”, “Який срок виконання?”, “Срок дії документа завершується”… Такі фрази лунають щодня. Насправді “срок” – це запозичення з російської мови, яке багато хто хибно вважає українським.

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

Натомість “термін” та “строк” є питомими українськими словами, але використовуються в різних смислах.

Строк – це відрізок або межа часу, виділена для здійснення певної дії чи настання події:

• Строк виконання робіт.

• Строк дії договору.

• Продовжити строк оренди.

• У встановлений строк.

В українській мові збереглося чимало слів із коренем -строк-: безстроковий, довгостроковий, короткостроковий, прострочити, відстрочити, строчити, і первісно вони були пов’язані з поняттям визначеного часу або встановленої межі.

А звідки походить слово – “срок”? Слово “срок” – це російська форма, споріднена зі словами “строк” та “термін”. Саме тому словник “Горох” радить замінювати його словами строк або термін – залежно від контексту.

А що означає “термін”? Слово “термін” має два головні значення:

• Перше – чітко окреслений момент або період часу, кінцева дата: термін виконання роботи; термін придатності; термін повноважень.

• Друге – слово або словосполучення, що позначає наукове чи фахове поняття: юридичний термін; медичний термін; мовознавчий термін.

Слово “термін” потрапило до української мови через європейські мови від латинського terminus, що означало “межа”, “рубіж”, “кінець”. У давньоримській міфології Термін був навіть божеством меж та прикордонних знаків.

Саме тому слова “термін” та “строк” частково перетинаються за смислом, але не завжди можуть замінювати одне одного.

У юридичних документах нерідко використовують і “строк”, і “термін”, але не як повні синоніми. Наприклад, Цивільний кодекс України розрізняє ці поняття: строк – це певний відтинок часу, а термін – конкретний момент, з настанням якого пов’язана певна дія або юридичний наслідок.

Тож запам’ятати нескладно: “срок” – це запозичення з російської мови, а “строк” та “термін” – це правильні українські слова. Найважливіше – вживати кожне з них у притаманному йому значенні.