Походження слів “тварина” і “животное” / Мagnific. Ілюстративне фото
У мовах часто трапляється, що для утворення певного слова використовують різне асоціативне значення. Навіть якщо мови мають спільні витоки, наприклад, праслов’янські, то походження окремих слів все одно може відрізнятися.
Чому українською мовою ми говоримо “тварина”, і в чому відмінність від російського слова “животное”, дізнаємося з посиланням на “Горох”.
Яка відмінність між словами “тварина” та “животноє”?
Цікаво спостерігати, як з одного праслов’янського кореня в сучасних мовах виникли різні слова. Вони начебто схожі, але водночас суттєво різняться за значенням.
9 червня 2026 року відзначається Всесвітній день пам’яті домашніх тварин (World Pet Memorial Day). Ця дата не є фіксованою, святкується у другий вівторок червня. Мета цього пам’ятного дня – надати можливість власникам згадати своїх чотирилапих друзів, яких вже немає з нами.
Сьогодні ми вшановуємо тих, хто був нашим вірним супутником щодня – домашніх тварин, наших друзів і мовчазних мешканців нашого життя. Це чудовий привід замислитися не лише про їхню роль, але й про самі слова, якими ми їх називаємо.
Зокрема, чому в українській мові – “тварина”, а в російській – “животное”. Ці терміни використовуються для позначення будь-якої істоти, що не є рослиною чи людиною. І тут варто детальніше розглянути їхнє походження.
Українське слово “тварина” бере свій початок від праслов’янського tvаrь – “творіння, створіння”, яке пов’язане з чергуванням голосних зі словом tvoriti – “творити”.
У давньому розумінні “твар” означало створене, сотворене Богом чи природою. А тварина – це “створіння”, “витвір життя”. Це слово містить певний сакральний зміст: кожна істота є результатом творіння.
Важливо! Від праслов’янського кореня tvаrь в інших мовах утворилися слова, що позначають частини людського тіла: у польській мові twarz означає “обличчя”, у чеській tvář – “щока, обличчя; вигляд, подоба”; у словацькій tvár – “обличчя; вигляд”. Кожне обличчя є унікальним творінням.
Однак, слово “тварина” також може набувати негативного забарвлення, коли воно використовується щодо людини, означаючи грубу та підлу особу.
Російське “животное” утворене від слова “живот” – “живіт”, “черево”. Початково воно означало “те, що має живіт, нутро”, тобто фізичну ознаку живого організму. У цьому слові наголос робиться на тілесності, біології, а не на духовному аспекті.
В українській мові існує схоже слово – “животина”, яке вживається для позначення свійських або домашніх тварин, або однієї особини.
Ця відмінність підкреслює різні уявлення: українська традиція акцентує на творінні та бутті, тоді як російська – на тілесності та фізіології. Це різні світоглядні акценти, які відчуваються у мові.
Цікаво! У європейських мовах для позначення тварини основою слугує не “життя” чи “творіння”, а інше слово, латинське – animale, де anima означає “душа” чи “дихання” (у французькій мові – l’animal, в англійській – animal).
Які свята та дати присвячені тваринам?
У світі існує низка меморіальних та охоронних заходів, пов’язаних із домашніми тваринами:
- Тиждень захисту тварин – щорічно, упродовж першого повного тижня жовтня. Ініціатором свята є комітет IVSA (SCAW), який допомагає в організації заходів та популяризації місії через соціальні мережі.
- Всесвітній день обізнаності про дорожньо-транспортні пригоди за участю тварин (World Animal Road Accident Awareness Day) – 10 жовтня.
- Всесвітній день проти відмови від домашніх тварин (World Day Against Pet Abandonment) – остання субота червня.
- Міжнародний День акцій за прийняття Декларації прав тварин, або Міжнародний день прав тварин – 10 грудня.
- Міжнародний день безпритульних тварин (International Homeless Animals Day) – третя субота серпня.
- Всесвітній день домашніх улюбленців – 30 листопада.
Також існують менші “свята” – День цуценяти, День собаки-поводиря, День кішки, День хом’яка, День бабака (українською – бабак, а не сурок) та навіть 14 січня – День чарівного одягу для улюбленця.
Чи є ви щасливим власником тваринки?