Основні тези
- Слово “клямра” має кілька значень в українській мові, включаючи металеву пластинку для скріплення, застібка чи гачок для дверей, пряжка і застібка.
- Від слова “клямра” утворено дієслово “заклярмовувати”, що означає фіксацію або закріплення чогось.
Що таке клямра? / Рexels
В українській мові є слова, які мають одразу кілька значень. І деякі з них не відомі, бо використовуються лише у певному ремеслі чи уже забуті.
Які значення має слово “клямра”, розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення вчительки української мови Світлани Чернишової.
Що таке “клямра”?
Можливо це слово чули не усі. Але воно дуже важливе і використовується і досі, хоча дехто вважає його діалектизмом, як і слово “кремпуватися”, чи вузьке побутове призначення.
Тож, перш за все клямра чи клямбра – це металева деталь, яка використовувалася у різних ремеслах.
У сучасній українській мові “клямра” має кілька значень:
- Металева пластинка для скріплення чогось (наприклад, частин меблів, одягу, дверей) або для оздоблення.
- Скоба або скріпа – те, що тримає конструкцію разом.
- Застібка чи гачок для дверей. Може звучати і як – клямка.
- Пряжка, застібка – особливо в діалектному вживанні, як елемент одягу чи ременя.
Слово “клямра” має ймовірно німецьке коріння – від Klammer, що означає “зажим”, “скоба”, “стискач”. А прийшло воно через посередництво польської.
Цікаво, що від цього іменника, з часом, утворилося дієслово – заклярмовувати. Це складне слово означає “момент фіксації”, коли щось було непевне, розхитане і його – заклярмували – утвердили чи закріпили.
Є і ще одне значення, заклярмувати – взяти в дужки. Тобто клямра – це дужка, можна зустріти уточнення – квадратна дужка. Саме у такому значенні воно було репресоване “совітами”.
Що таке “клямра”: дивіться відео
Слово “клямра” можна зустріти у діалектах Західної України та літературі, яка присвячена цьому краю.
- За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі… – (Степан Гжицький, “Опришки”).
- Ті шлейки, нові, блакитні, зі срібними клямрами, притягували до себе заздрісні погляди парубоцтва (Михайло Коцюбинський).
А мешканці Львова, які полюбляють гарні шкіряні паски з цікавими пряжками, знають слово як назву крамнички чи марки.
Тому, слово не зовсім втрачене. А хто його не знав – візьміть до використання.
