Іноді в хвилини роздумів або блаженного єднання з природою у нас виникають просто надзвичайні ідеї і народжуються чудові сюжети, які не соромно буде втілити в художній літературі. Якщо ви мрієте побачити своє безсмертне творіння у твердій обкладинці та притиснути до грудей дороге дітище, на яке витратили багато безсонних ночей та натхненних вечорів, то ця стаття для вас.
Насамперед, багатьом із нас буває складно визначитися з послідовністю дій при написанні книги, оскільки стандартна схема, за якою ми в школі писали твори – «сів, накидав дві-три пропозиції плану, написав, перевірив, здав», – тут зовсім не годиться. Занапавши на корені один-два романи, що погрожували стати великими і перевернути долю людства, ви обов'язково це зрозумієте. Однак навіщо ж розуміти це після провалу, якщо його можна просто запобігти?
Почніть свою нелегку, але шляхетну працю із продумування основної сюжетної лінії вашого твору. Безперечно, складно заздалегідь продумати всі деталі та повороти сюжету, але хоча б основну схему вам варто чітко уявляти.
Накидайте собі невеликий план написання, і навіть якщо він спочатку буде рясніти неточностями, будьте спокійні. У процесі написання книги ваша схема обростатиме все новими та новими подробицями, а нові повороти сюжету нашаровуватимуться на ті, що були задумані вами із самого початку.
Отже, спочатку придумайте основну сюжетну лінію та її основні етапи, а також окресліть один-два варіанти кінцівки книги.
Упоравшись зі схемою сюжету і розібравшись, хто, кого і за що (полюбить, зненавидить, обдарує тощо), зверніть увагу на таку важливу складову будь-якої книги, як персонажі . Якщо ви не задумали писати комедію чи сатиру, не варто створювати однобоких, плоских персонажів, у яких переважає лише одна риса характеру. Присвятіть кожному значущому для сюжету герою щонайменше два-три дні. Продумайте його характер, долю, звички, особливості поведінки та зовнішності. Напишіть для кожного історію його життя.
Навіть якщо у вас немає необхідності включати такі докладні замальовки в тканину книги, подібна тактика роботи з героями принесе вам дуже рідкісні для молодого письменника плоди: насиченість і глибину образу кожного персонажа, що, у свою чергу, надасть книзі життєвість і повноту фарб.
Непогано, до речі, для багатьох авторів працює такий метод, як промальовування героя на папері. Навіть якщо у вас немає видатних художніх здібностей, у своїх ескізах у дусі «палиця-палиця-огірочок-вийшов чоловічок» ви цілком можете побачити нові риси персонажа і згодом надати його художньому образу в книзі велику барвистість і виразність. Можна також питати у своїх знайомих, чи не вміє хтось із них малювати.
Хороші нариси портретів ваших героїв не тільки допоможуть вам краще уявити тих, кого ви хочете зобразити в книзі, але й можуть стати у нагоді на етапі пересилання рукопису видавництву. Все-таки текст із малюнками завжди сприймається з великою цікавістю, як стверджують психологи!
Впоралися з персонажами? Чудово! Тепер, коли ви досить яскраво – «як живого» – уявляєте собі кожного з ваших героїв, вам вже буде легше уявити, які стосунки можуть їх пов'язувати. Також, щоб надати книзі достовірності та багатоплановості, ви можете задіяти в описі відносин три тимчасові плани: минуле, сучасне і майбутнє.
Припустимо, в минулому ваші герої шалено любили один одного і були одружені, в теперішньому вони знаходяться в процесі розлучення і на дух не виносять один одного, а в майбутньому… А ось що буде в майбутньому, вже вам як автору вирішувати – завжди корисно ще на першому етапі намітити кілька варіантів розвитку подій і згодом вибирати той з них, який згодом вибирати той з них.
Не лінуйтеся у міру написання перечитувати перші розділи. Часом невеликі деталі, які ми згадали, скажімо, в главі №3, вислизають від нашої уваги в главі №17, пізніше викликаючи у читача стійке відчуття нерозуміння, чому гувернантка-шведка раптово перетворилася через кілька десятків сторінок на уродженку сонячного В'єт.
Звичайно, це все дрібниці, але хто знає, наскільки гостре око виявиться у шанувальників вашого таланту і чи не доведеться вам потім червоніти за ваші дрібні помилки? Тим більше, якщо ваш твір претендує на епохальність – у віках краще залишити глибокий і позитивний слід, ніж дрібно наслідити численними описками та помилками.
Якщо всередині творчого процесу вас наздожене творчий ступор, не лякайтеся. Це нормальний стан для будь-якої людини, що пише. Щасливчиків, які можуть написати книгу, не сумніваючись у своїх силах і не втрачаючи великої кількості ідей, у світі одиниці.
Замість битися головою про клавіатуру і є кілограмами рибу для підтримки мозкової діяльності, візьміть собі перерву на один-два дні. Протягом цього часу постарайтеся більше гуляти і проводити час на природі. Найкраще в гордій самоті – щоб ніхто не відволікав вас від роздумів про долі світу та вашу майбутню книгу. Візьміть із собою записну книжку : якщо вас раптово осінить геніальна думка або виникне в голові цікавий діалог героїв, ви зможете відразу записати його, замість того, щоб негайно летіти до комп'ютера, хоч би як далеко він від вас був.
Взагалі, поки ви плануєте та пишете книгу, блокнот або невелика записник зручного формату повинні стати вашими постійними супутниками. Когось, наприклад, відвідує натхнення під час миття посуду, іншого у гостях, третього – у сквері під час прогулянки із собакою. Щоб не втрачати даремно відмінних ідей, завжди носіть із собою ручку та папір.
Розрізнені шматки паперу тут вам мало чим допоможуть – їх можна забути, втратити і таке інше. Тож не полінуйтеся купити собі окремий блокнот для творчих думок про ваш твор. Туди ж, до речі, можна записувати основну сюжетну лінію, описи персонажів і навіть короткий зміст кожного розділу після того, як ви її написали. Останнє допоможе вам швидше освіжати у пам'яті деталі книги.
До речі, якщо свіже повітря та прогулянки парками не змогли перемогти ваш творчий ступор, не варто зневірятися. Сідайте за комп'ютер і просто друкуйте у файлі книги перше, що спаде вам на думку. Іноді такий потік думок буває продуктивнішим, ніж продумані і багаторазово відкориговані рядки. Якщо вам пізніше не сподобається те, що було написано подібним чином, ви завжди зможете переробити цей уривок заново.
Адже найскладніше при написанні книги – не зупинятися та не опускати руки. Навіть якщо спочатку ви писатимете не більше двох сторінок на день, це вже непогано. Тому звикніть до думки про те, що часом вам доведеться просто змушувати себе писати, писати і знову писати. Адже легко не витягнеш і рибку з ставка, а книгу тим більше не напишеш.
Ніхто інший не зробить це за вас – це ваша праця, ваш талант та ваші майбутні визнання та слава. Удачі вам, натхнення та терпіння! Тримаю за вас пальці схрещеними!