Основні тези
- Фразеологізм “перший блін комом” має російське походження та пов’язаний з невдачею першої спроби, зокрема через кулінарні та міфологічні версії.
- Українські аналоги вислову включають “перший млинець – нанівець”, “перший бублик гливкий”, “перша перепічка крива”, що відображає ідею, що перша спроба може бути невдалою.
Яке значення відомого фразеологізму? / Freepik. Ілюстративне фото
Чимало фразеологізмів з часом міняє своє значення, а при перекладі взагалі має інше походження. І це дивує найбільше.
Яке значення і походження вислову “перший блін комом” та про його українські відповідники розповідає 24 Канал, посилаючись на блог @repetytorka.anna.
Що означає “перший блін комом” і звідки взялося?
Фразеологізм “перший блін комом” давно став крилатим висловом, який використовують, щоб поблажливо поставитися до невдачі на старті чи пояснити, що перша спроба не завжди буде вдалою.
Вислів дуже відомий і поширений, але він – російський. І цьому є два пояснення:
- в українській мові немає слова “блін”, а є млинець;
- походження вислову не пов’язане з кулінарними ляпами.
Існує кілька версій походження. Та що першою спадає на думку – це кулінарна – невдале тісто чи спроба смаження, де воно взялося комом. Тобто “ком” – це грудка тіста.
Друга версія, давніша, що так називали ведмедя: Кам чи Кому, то – ведмідь. До поширення християнства всі ведичні народи святкували день, присвячений Великому Каму. Це свято весни, коли він прокидається після зимової сплячки і виходить з барлогу. Для того, щоб його задобрити, для нього несли млинці.
Перші млинці пекли як жертву духам, і призначались вони не для їжі, а для ритуалу – їх готували і залишали “Кому” або “на Кома” чи “для Кома”. Тому вони могли бути неідеальними, бо призначення було символічним. Звідси прийшла приказка “перший млинець Каму”, але з часом вона змінила звучання та набула іншого сенсу.
Ба більше, давні племена, які проживали на території Скандинавії, теж називали ведмедя Великий Кам. У корейській мові ведмедя і досі називають “кому”. З тунгуської мови “кам” перекладається як “шаман” або “дух”, а у айнів вважається, що під шкірою ведмедя ховається мисливець.
Пізніше значення трансформувалось: перший млинець часто виходить нерівним через невірно підігріту сковорідку, і це стало метафорою того, що спроба №1 не завжди буває вдалою.
Які українські відповідники виразу?
Цікаво, що серед українських назв ведмедя, які трапляються у словниках, слова “кам/ком” ми не знаходимо, тому вислів для нас чужий.
Однак, ситуація з невдалою першою спробую знайома усім і здавна, але асоціації в українців зовсім інші. Ось вам кілька відповідників, якими можна замінити “першого бліна” і означає, що перша спроба не ідеальна, зате потім краще:
- Перший млинець – нанівець,
- Перший бублик гливкий (тобто – недопечений),
- Перша перепічка крива, а друга пряма.
- Перша риба не ловиться,
- Перша чарка колом.
А ще є і господарські, хоч і не вельми гуманні:
- Перші коти – за плоти,
- Перші щенята за плоти викидають.
Можливо пояснення походження обґрунтоване тим, що молодій тварині краще набратися сили і перший приплід не завжди здоровий.
Українські відповідники вислову: дивіться відео
І звичайно, про набуття майстерності, можемо знайти такі вислови:
- Спершу ліпить – а там розліпить – майстерність приходить з часом.
- Не святі горшки ліплять – кожен може навчитися – навіть якщо з першого разу не виходить.
Який би вислів ви не обрали, не слід боятися першої невдачі й перестати вдосконалювати свої вміння. А ще – вчитеся ніколи не пізно і сучасний світ дає безліч можливостей. Знайте, розумійте і користуйтеся фразеологізмами, але – українськими.
